Гіпертиреоз у котів

У котів є дві щитовидні залози в області шиї, які відіграють важливу роль у регуляції обміну речовині, температури і ваги тіла, функціонування нервової системи, репродуктивної функції і навіть стану шкіри. Гіпертиреоз – це захворювання, що характеризується надмірним виробленням тиреоїдних гормонів Т4 (тироксину) і Т3 (трийодтироніну) і подальшим підвищенням швидкості метаболізму. Це досить поширене захворювання серед літніх котів.

У більшості випадків збільшення щитовидної залози викликано доброякісним новоутворенням (аденома). Менше 2% випадків гіпертиреозу у котів пов’язані з утворенням злоякісних пухлин.

Наскільки гіпертиреоз поширений у котів?

Гіпертиреоз є найпоширенішим гормональним (ендокринним) дисбалансом у котів. Надмірна активність щитовидної залози, як правило, спостерігається у літніх котів, оскільки середній вік діагностики цього стану становить близько 13 років. Можливий віковий діапазон встановлення діагнозу 4-20 років, хоча молодих котів з гіпертиреозом можна побачити дуже рідко.

Згідно дослідження Mark Peterson, близько 10% усіх котів старше 10 років матимуть цей розлад.

Причини виникнення

Незважаючи на частоту виникнення, причина розвитку гіпертиреозу у котів залишається неясною. Численні фактори ризику та гойтрогени потенційно залучені до патогенезу, що значно ускладнює зусилля, які покликані запобігти виникненню захворювання.

У більшості випадків, доброякісні новоутворення щитовидної залози вважаються основною причиною гіпертиреозу у котів.

Симптоми

Симптоми гіпертиреозу у котів безпосередньо пов’язані з підвищенням метаболізму, тому прояви цього стану можуть бути досить різноманітними:

• Втрата ваги
• Підвищений апетит
• Підвищена спрага
• Поліурія
• Діарея (постійна чи періодична)
• Зміна стану шерстіу, поява ділянок алопеції
• Нервовість, збудженість
• Почастішання пульсу
• Утруднене дихання

Симптоми гіпертиреозу у котів розвиваються повільно і з часом посилюються. Якщо не лікувати, у міру прогресування стану можна помітити більш серйозні ознаки, такі як раптова сліпота, спричинена відшаруванням сітківки, викликаним високим кров’яним тиском, і застійною серцевою недостатністю.

Можливі ускладнення

При відсутності адекватної терапії симптоми постійно прогресують, що може призвести до серйозних ускладнень, які потребують додаткового лікування.

При підвищенні вмісту тиреоїдних гормонів прискорюється серцебиття, швидше скорочується серцевий м’яз, що може спричинити потовщення лівого шлуночка. З часом порушується нормальна робота серця, розвивається міокардит, кардіоміопатія, серцева недостатність.

Ще одне доволі часте ускладнення тиреотоксикозу – гіпертонія (високий кров’яний тиск), яка може спровокувати пошкодження серця, нирок, очей (насамперед сітківки), головного мозку, а в деяких випадках здатна спричинити сліпоту і навіть смерть.

При появі ускладнень додатково назначають терапію патологій серця та гіпертонії, але після успішного лікування гіпертиреозу в більшості випадків зникають і пов’язані з ним проблеми.

Діагностика

Ветеринар спочатку розпитує власника про наявні симптоми, проводить  фізичний огляд та пальпацію шиї на наявність збільшення розмірів щитовидної залози.

Якщо у лікаря виникне підозра на гіпертиреоз, він може призначити специфічний аналіз крові  на гормон щитоподібної залози Т4, який зазвичай підвищений при такому стані. Іноді коти на ранніх стадіях гіпертиреозу або з супутніми захворюваннями, які пригнічують високі загальні концентрації Т4, можуть мати нормальний рівень щитовидної залози. Цим котам можуть знадобитися додаткові діагностичні тести, такі як концентрація вільного Т4, щоб підтвердити гіпертиреоз, а також будь-які інші захворювання.

Додатковим підтвердженням гіпотиреозу може служити підвищений рівень печінкових  ферментів в крові. Цей показник підвищується у 90% хворих котів. При гіпертиреозі змінюються і показники загального аналізу крові: підвищується концентрація еритроцитів та гемоглобіну, змінюються показники лейкограми.

Також він перевіряє частоту серцевих скорочень. При гіпертиреозі цей показник може досягати 200 ударів на хвилину (норма – 150-160). Пришвидшується і частота дихання – стає більшою, ніж 30 вдихів на хвилину (у нормі – 10-25). У 20% котів додатково підвищується кров’яний тиск.

Важливо провести диференціальну діагностику, щоб виключити хвороби зі схожими симптомами:  хронічні патології печінки (холангіогепатит), цукровий діабет, гельмінтні інвазії, ракові захворювання (особливо кишкову лімфому).

Щоб виключити або підтвердити супутні захворювання, ветеринар може перевірити артеріальний тиск, зробити аналізи сечі, направити на електрокардіограму або УЗД серця.

Методи лікування

Існує чотири варіанти лікування гіпертиреозу у кішки: медикаменти, дієта, хірургічне втручання або терапія радіоактивним йодом. Кожен має свої переваги та недоліки. Як правило, вибір методу лікування, буде залежати від конкретних обставин, включаючи роботу серця та нирок.

Медикаментозне лікування

Лікар може призначити коту антитиреоїдні препарати (метимазол, тіамазол, карбімазол). Ці медикаменти блокують надмірний синтез гормонів щитовидної залози та їх виділення в кров, контролюючи симптоми гіпертиреозу та значно покращуючи якість життя тварини.

Антитиреоїдні препарати допомагають тримати захворювання під контролем, але не здатні призвести до повного одужання. Ліки потрібно давати протягом усього життя, як правило, два або три рази на день, з рівномірними інтервалами (наприклад, спочатку вранці, рано вдень і в останню раз ввечері).

Багато котів живуть довго та щасливо, приймаючи ліки для контролю гіпертиреозу, але часто необхідні регулярні візити до ветеринара та контрольні тести.

 Дієтична терапія

Котам з гіпертиреозом обмежують кількість йоду в раціоні. Щоб досягти результату, тваринам дають спеціальні дієти з контрольованим вмістом йоду (наприклад, Hills y/d). Це дозволяє уникнути хірургічного втручання або медикаментозної терапії іі доступне у формі сухого корму та вологої консерви. Однак, це може бути складно.

Щоб мати терапевтичний успіх, дієти з низьким вмістом йоду повинні дотримуватися безумовно. Це означає, що ваш кіт не повинен вживати ніяких особливих ласощів, і якщо він буває на вулиці, не повинен полювати на здобич (птахів або мишей). Якщо пізніше в житті у кота розвивається інша хвороба, або він відмовляється від призначеної дієти, ознаки гіпертиреозу повертаються протягом кількох тижнів.

Дієту можна використовувати в поєднанні з іншими варіантами лікування, такими як терапія радіоактивним йодом (I-131), антитиреоїдні препарати або операція з видалення щитовидної залози.

Хірургічне лікування

Ветеринар може видалити щитовидну залозу кота, якщо тести покажуть, що це найкращий варіант лікування. Найчастіше видаляють лише одну залозу, залишаючи іншу для вироблення гормону щитовидної залози. Однак слід зазначити, що у котів дві щитовидні залози, і часто друга залоза збільшується. Зазвичай 75% котів потребують видалення іншої щитовидної залози через 6-24 місяці.

Хоча цей метод характеризується високою ефективністю, він потребує анестезії, внаслідок чого протипоказаний багатьом котам літнього віку, у яких діагностовані серйозні проблеми зі здоров’ям.

Основним ризиком є виникнення гіпотиреозу, зворотнього стану, при якому щитовидна залоза не виробляє достатньо гормонів, що  може порушити роботу паращитовидних залоз і призвести до більш серйозних ускладнень, пов’язаних із низьким вмістом кальцію.

Радіойодтерапія

Це безпечний і ефективний варіант, який в 90-95% випадків призводить для повного вилікування гіпертиреозу. Ефекти часто спостерігаються протягом місяця, хоча може знадобитися до 6 місяців.

Лікар робить підшкірну ін’єкцію радіоактивним йодом (I-131), який діє лише на гіперактивну тканину щитовидної залози. Йод поглинається аномальними клітинами та руйнує уражені тканини, не завдаючи при цьому шкоди здоровим тканинам та іншим органам. Після цього вашому коту знадобиться госпіталізація в ветеринарній клініці на 5-7 днів, поки рівень йоду досягне безпечного рівня.

 Іноді після радіойодтерапії можливий розвиток гіпотиреозу – зниження концентрації гормонів щитовидної залози, що потребує додаткового лікування. Тому періодично слід робити аналіз крові на вміст тиреоїдних гормонів для контролю хвороби.

Що станеться, якщо не лікувати котів з гіпертиреозом?

Надмірне вироблення гормонів щитовидної залози стимулюють прискорене серцебиття та сильніше скорочення серцевого м’яза, а також можуть з часом спричинити потовщення лівого шлуночка серця. Якщо ці зміни не лікувати та не контролювати, вони можуть з часом порушити нормальну роботу серця та навіть призвести до серцевої недостатності.

Без лікування, гіпертиреоз створює надмірне навантаження на організм, що впливає на здоров’я та якість життя котів.

Прогноз

У більшості випадків прогноз при тиреотоксикозі сприятливий. При правильній терапії та постійному контролі стану ваш улюбленець буде жити повноцінним життям протягом багатьох років. При хірургічному та радіотерапевтичному лікуванні вдається досягти повного одужання, а при медикаментозній терапії – стабільної ремісії.

Якщо ж не лікувати кота, то він зможе прожити не більше року. Також несприятливий прогноз у випадку аденокарциноми.

Профілактика гіпертиреозу у котів

Щоб своєчасно виявити та усунути гіпертиреоз, котів старше 6-річного віку необхідно  регулярно показувати ветеринару та робити аналізи крові на гормон Т4. Також важливо  забезпечити вихованцю збалансований повноцінний раціон.