Хронічна ниркова недостатність у котів

Синдром хронічної ниркової недостатності (ХНН) є одним з найпоширеніших захворювань у літніх котів, яке призводить до порушення функції нирок. Якщо кіт не матиме іншого захворювання, яке може загрожувати життю, з часом він помре від ниркової недостатності. На жаль, цей стан діагностується у 60% котів старше 15 років, що робить його майже «нормальним» явищем серед тварин похилого віку. Хоча лікування може покращити якість та подовжити тривалість життя котів із хронічною хворобою нирок, на сьогодні цей стан неможливо вилікувати.

Яку функцію виконують нирки

Перш ніж ми заглибимося в особливості хронічної ниркової недостатності, важливо зрозуміти основні принципи роботи нирок у котів. Для тих, хто не знає, нирки виробляють сечу та фільтрують токсини з організму, але насправді їхня функція набагато ширша. Нирки підтримують водний баланс, виробляють гормони і червоні кров’яні тільця, допомагають регулювати артеріальний тиск і рівень кальцію в організмі – тобто підтримують всі життєво важливі функції.

Роль цього органу для правильного функціонування організму настільки важлива, що захворювання нирок можуть бути руйнівними для тварини. Якщо ви підозрюєте, що у вашого кота спостерігаються ознаки хронічної ниркової недостатності, не відкладайте візит до ветеринара.

Поширені причини хронічної ниркової недостатності у котів

У більшості випадків основну причину визначити не вдається. Серед відомих потенційних причин:

• старіння (через природну деградацію нефронів нирок з часом),
• спадкові захворювання (полікістоз нирок та амілоїдоз),
• рак (наприклад, лімфома),
• гіпертонія,
• поганий приплив крові до нирок (тромб),
• аутоімунні захворювання,
• бактеріальна інфекція нирок (пієлонефрит),
• камені в нирках,
• генетичні аномалії.

Інші можливі причини включають харчові звички та вплив певних токсинів (наприклад, рослин лілії, щурячої отрути, антифризу).

Іноді можна безпосередньо лікувати причину хронічної ниркової недостатності, але в більшості випадків зміни в нирках є постійними і незворотніми. Співпрацюючи з ветеринаром, ви зможете уповільнити прогресування хвороби і досягти кращої якості життя вашого кота.

Симптоми хронічної ниркової недостатності

Оскільки хронічна ниркова недостатність є прогресуючим станом, початкові клінічні ознаки часто ледь помітні та слабкі. Нирки мають значну резервну функцію, тому близько 50-75% нефронів повинні бути пошкоджені, перш ніж перші симптоми хронічної ниркової недостатності будуть виявленими за допомогою аналізу крові.

Надмірне споживання води та підвищена частота сечовиділень є класичними, та часто найпершими ознаками ниркової недостатності у котів. На пізніх стадіях захворювання тварини стають млявими, проявляється зниження апетиту і втрата ваги.

Інші симптоми можуть включати:

• блювота і діарея час від часу,
• високий кров’яний тиск (гіпертонія),
• підвищення рівня певних мінералів, таких як фосфор (призводить до ослаблення кісток, що в свою чергу може призвести до переломів),
• галітоз (неприємний запах з рота).

На жаль, ці симптоми також можуть бути викликані багатьма іншими захворюваннями, тому консультація ветеринара вкрай важлива.

Які стадії хронічної ниркової недостатності у котів?

Хронічна ниркова недостатність має чотири стадії залежно від ступеня зниження функції нирок. За клінічними ознаками та результатами аналізів ветеринар визначить стадію захворювання вашого вихованця. Стадіювання IRIS (International Renal Interest Society) допомагає визначити, яке лікування показано для тварини.

• Стадія 1: на першій стадії коти виглядають і поводяться нормально. Результати аналізів також переважно виглядають нормально, але показники SDMA можуть бути підвищені. Також у сечі може бути присутній білок, а нирки можуть мати змінений розмір і форму. Зазвичай в таких випадках рекомендуються повторні перевірки кожні 6 місяців.
• Стадія 2: у котів можуть спостерігатися незначні зміни у кількості спожитої води та уринації, ледь помітна втрата ваги та незначні зміни результатів лабораторних досліджень. На цьому етапі можна починати використовувати дієту для котів з нирковою недостатністю.
• Стадія 3: коти мають помітні зміни в результатах клінічних лабораторних досліджень, втрату ваги та апетиту, інколи нудоту. Окрім дієти, деякі з котів отримують регулярні крапельниці для відновлення балансу рідини в організмі та зняття інтоксикації. Лабораторні аналізи повторюють кожні 3 місяці.
• Стадія 4: прогресуюча форма ниркової недостатності, яка може мати більш серйозні ускладнення, такі як анемія та виразки шлунково-кишкового тракту.

Методи діагностики

Діагноз хронічної ниркової недостатності зазвичай ставиться шляхом посіву зразків крові та сечі. Іноді можуть знадобитися додаткові дослідження, такі як рентген, ультразвук або навіть біопсія.

Аналіз крові

• Азот сечовини (BUN) і креатинін. Високий рівень у крові свідчить про нездатність нирок ефективно фільтрувати кров і виводити відходи з організму.
• Електроліти (зокрема рівень фосфату). Високий рівень у крові вказує на те, що нирки більше не можуть контролювати кількість фосфату, який поглинається та виділяється.
• Тест SDMA (симетричний диметиларгінін). SDMA – це амінокислота аргініну, яка виробляється організмом і виводиться нирками. Рівень SDMA в крові збільшуються, коли порушується функція нирок. Цей новітній маркер дозволяє виявити симптоми ниркової недостатності, коли ниркова функція втрачається приблизно на 25% (а не на 60-70% як з іншими тестами). Це означає встановлення діагнозу хронічної ниркової недостатності на 1-3 роки раніше, ніж за допомогою тестів на азот сечовини і креатинін.
• Інші важливі аналізи крові для визначення ступеня захворювання нирок включають перевірку значень еритроцитів і білків у крові.

Аналіз сечі

• Питома вага сечі (USG). Цей тест допомагає зрозуміти, наскільки добре нирки концентрують сечу. Низька щільність сечі є раннім показником того, що занадто багато води виводитися із організму з сечею. Здоровий кіт повинен мати питому вагу сечі понад 1,030 г/л, тоді як кіт із хронічною хворобою нирок часто має показники значно нижче.
• Білок у сечі (протеїнурія). У здорових котів білок у сечі повинен бути відсутній, або присутній у незначній кількості, оскільки нирки не повинні пропускають білок. Протеїнурію називають «маркером» прогресуючої хронічної ниркової недостатності.

Регулярне обстеження всіх дорослих і літніх котів може допомогти в ранній діагностиці, що, у свою чергу, покращить якість життя тварини. Щороку або два рази на рік регулярні ветеринарні огляди є важливими, і коли ваш кіт починає старіти, зразки сечі, артеріальний тиск і маса тіла повинні контролюватися під час кожного візиту.

Як лікується хронічна ниркова недостатність у котів?

На даний момент не існує методів лікування, які могли б зупинити розвиток хронічної ниркової недостатності. Основною метою лікування є уповільнення погіршення функції нирок, запобігання розвитку ускладнень та покращення якості життя кота.

Лікувальний корм. Дуже важливим є застосування спеціальної лікувальної дієти для котів із хронічною нирковою недостатністю. Спеціально розроблені дієти з низьким вмістом білка та фосфору допомагають знизити рівень токсичних продуктів в крові. З усіх доступних методів лікування дієта виявилася найефективнішою для уповільнення прогресування хронічної ниркової недостатності. Існує безліч варіантів: Hill’s Prescription Diet k/d Kidney Care, Royal Canin Renal Feline, Purina Veterinary Diets NF Renal Function Feline, Farmina Vet Life Natural Diet Cat Renal – усі вони мають різні смаки та форми випуску.

Добавки калію та фосфатзв’язуючих речовин. Захворювання нирок може призвести до зниження рівня калію в крові, що призводить до слабкості та ригідності м’язів. У котів із хронічною нирковою недостатністю часто спостерігається підвищений рівень фосфату, що може призвести до дисбалансу кальцію, внаслідок чого організм витягує кальцій зі скелета, що призводить до зменшення щільності кісток і ослаблення кісток. Як низький вміст калію, так і високий вміст фосфору також можуть призвести до погіршення стану котів.

Вітаміни групи В. Сеча з низькою питомою вагою забирає з собою багато водорозчинних вітамінів, таких як B12 (кобаламін). Добавки вітаміну B12 сприятимуть утворенню еритроцитів і покращенню функції нервових клітин.

Стимулятори апетиту та знеболюючі медикаменти. Через ураження порожнини рота (або шлунка) та внаслідок накопичення токсинів коти з хронічною нирковою недостатністю часто втрачають апетит. Тому потрібно контролювати біль у ротовій порожнині, щоб заохотити їх їсти, адже це є важливою частиною лікування. Нирки відповідають за метаболізм і виведення ліків, тому надзвичайно важливо, щоб ветеринари ретельно вибирали найефективніші і найбезпечніші ліки для вашого кота.

Протиблювотні засоби (препарати для припинення нудоти і блювоти). Багато котів відчувають нудоту через циркулюючі токсини, від яких нирки, що відмовляють, не можуть позбутися. Ліки проти нудоти (протиблювотні засоби) можуть допомогти котам почуватися краще, а отже, стимулювати їхній апетит.

Антигіпертензивні медикаменти. Високий кров’яний тиск часто зустрічається у котів із хронічною нирковою недостатністю. Це, у свою чергу, може призвести до подальшого пошкодження нирок і інших органів, таких як очі та мозок. Якщо є гіпертонія, лікар може призначити Амлодипін один раз на день для стабілізації артеріального тиску.

Залізовмісні препарати. У більш запущених випадках анемія може бути серйозним ускладненням при хронічній нирковій недостатності. Вітаміни і харчові добавки з залізом або використання гормонів (еритропоетин – який стимулює кістковий мозок виробляти більше еритроцитів) допоможуть знизити ризики виникнення такого ускладнення.

Інфузійна терапія. У міру прогресування захворювання нирки виробляють сечу, яка стає все більш розрідженою, що призводить до величезних втрат рідини з організму. Коти зневоднюються, і на пізніх стадіях хвороби їм буде важко пити достатньо, щоб підтримувати рівень гідратації. Зневоднення ще більше послабить роботу нирок і матиме величезний вплив на самопочуття. Деякі коти терплять введення рідини під шкіру шляхом ін’єкції або регулярне внутрішньовенне введення рідини за допомогою крапельниці. Це можна робити регулярно в клініці, але багато власників вважають за краще робити це самостійно вдома.

Якщо у вашого кота діагностовано хронічну ниркову недостатність, слід кожні 3-6 місяців відвідувати ветеринара для вимірювання маси тіла, взяття зразків крові та сечі і вимірювання артеріального тиску. Цей ретельний моніторинг дозволяє ветеринару за потреби відкоригувати лікування.

Як допомогти коту в домашніх умовах?

Ветеринар порадить, як доглядати за вашим улюбленцем в довгостроковій перспективі. Він дасть поради на основі індивідуальних особливостей вашого кота, але ось кілька загальних правил щодо догляду за котом з нирковою недостатністю в домашніх умовах:

• забезпечте цілодобовий доступ до чистої питної води;
• заохочуйте пити, щоб уникнути зневоднення;
• обговоріть харчові потреби зі своїм ветеринаром і дотримуйтеся його порад;
• вчасно давайте всі приназначені ліки;
• регулярно відвідуйте ветеринара.

Чи можна коту трансплантувати нирку?

Це питання власники тварин часто задають ветеринарам. Так, це можливо, але наразі в Україні такі операції не проводяться. Сподіваємося, що колись цей метод лікування стане доступним і для наших котиків. Якщо вас цікавить статистика трансплантації нирки котам в США, то ось кілька фактів:

• відсоток успіху трансплантації нирки котам понад 90%;
• приблизно 70% котів залишаються живими через рік;
• трансплантація нирки коштує від 12 000 до 15 000 доларів США (що включає операцію як для донора, так і для реципієнта);
• препарати проти відторгнення та інші ліки коштують приблизно 1000 доларів на рік і приймаються кішкою до кінця життя;
• коти живуть в середньому три роки після трансплантації нирки, причому більшість котів зрештою вмирають від не пов’язаних причин.

Яка тривалість життя кота з хронічною нирковою недостатністю?

На жаль, після пошкодження, нирки мають мінімальну здатність до відновлення. Однак за належного лікування більшість випадків хронічної ниркової недостатності прогресують повільно. Завдяки правильно підібраному лікуванню тварина може мати кілька років якісного, активного життя.

Середня тривалість життя котів, у яких діагностовано захворювання, становить 3 роки. Ті, у кого захворювання середньої тяжкості, живуть в середньому 2 роки. Ті, хто має пізні стадії захворювання, як правило, вмирають від ниркової недостатності протягом кількох місяців. Незважаючи на ці загальні показники, неможливо передбачити час виживання окремої кішки.