Собака з синдромом Дауна: чи може це статись і чого очікувати

Синдром Дауна –  це вроджена аномалія, при якому людина народжується з додатковою хромосомою. Цей стан пов’язують із когнітивними та фізичними затримками у розвитку. Але що стосується наших домашніх улюбленців, чи можуть собаки мати синдром Дауна?

Існують суттєві генетичні відмінності між людьми та собаками: у людей є 23 пари хромосом, тоді як у собак – 39. Ця різниця важлива в контексті синдрому Дауна, який характеризується наявністю 47 хромосом (23 пари плюс додаткова копія 21-ї хромосоми). З огляду на те, що собаки від природи мають 78 хромосом, клінічна діагностика синдрому Дауна у собак є неможливою.

Розвиток генетичних тестувань домашніх тварин значно відстає від людських, але в майбутньому синдром Дауна може бути визнаний генетичною аномалією у собак. Однак станом на сьогодні, цей стан у собак не розпізнаний.

Водночас у собак можуть спостерігатися інші вроджені захворювання, які мають схожі ознаки. Такі стани зазвичай вперше помічаються у тварин віком до 3-х років.

Причини виникнення захворювань схожих на синдром Дауна у собак

1. Генетичні мутації: Спонтанні мутації під час поділу клітин інколи призводять до хромосомних аномалій. Такі мутації можуть виникати без видимої причини у будь-якої породи собак.
2. Вплив навколишнього середовища: Вплив певних факторів під час вагітності, таких як токсини, радіація чи інфекції, може підвищити ризик хромосомних аномалій у цуценят.
3. Спадкові захворювання: Деякі генетичні розлади та хромосомні аномалії можуть передаватися у спадок. Собаки зі спадковою схильністю до генетичних дефектів мають більший ризик народити потомство зі схожими проблемами.
4. Випадковість: У багатьох випадках хромосомні аномалії у собак виникають випадково і не мають очевидної причини.

Стани, які можуть мімікрувати під синдром Дауна у собак

Якщо ви стурбовані тим, що ваша собака повільно розвивається фізично чи інтелектуально, заплануйте огляд у ветеринара. Собаки, які народилися з будь-яким із наведених нижче розладів, можуть мати фізичні та когнітивні проблеми, схожі на синдром Дауна у людей.

• Гіпофізарна карликовість. Це аутосомний розлад, викликаний дефіцитом гормону росту. Окрім невеликого зросту, собаки з гіпофізарною карликовістю страждають на низку проблем зі здоров’ям, включно з нирковою недостатністю.
• Вроджені захворювання серця – хронічний стан присутній від народження, що впливає на структуру або ритм роботи серця. Вроджені захворювання серця можуть бути діагностовані на різних етапах життя, проте найчастіше їх виявляють у молодих тварин під час перших візитів до ветеринара.
• Вроджений гіпотиреоз. Собаки народжуються з цим захворюванням через порушення, яке виникло під час внутрішньоутробного розвитку, через що у них недостатньо гормонів щитоподібної залози. Симптоми включають уповільнений розвиток цуценяти, загальну слабкість, порушення метаболізму, алопецію, а також зміни фізичного вигляду.
• Портосистемні шунти (ПСШ) – це стан, спричинений зменшенням загального печінкового кровотоку та неможливістю печінки видаляти токсичні речовини з портального кровообігу. Це означає, що частина токсинів, білків і поживних речовин, які абсорбуються в кишечнику, обходить печінку, знижуючи циркуляцію крові і порушуючи нормальні метаболічні функції, потрапляючи безпосередньо в системний кровообіг. Основні клінічні симптоми — виявлення ознак ураження ЦНС після прийому їжі — гіперсалівація, атаксія, тремор, судороги, немотивована агресія.

Ветеринарна генетика вже виявила понад 300 захворювань у собак, проте ця галузь ще досить молода і основні відкриття очікуються попереду. Якщо у вашої собаки виникли симптоми, які схожі на симптоми хвороби Дауна, зверніться до ветеринарного лікаря.

Порівняння симптомів синдрому Дауна у людей і собак

Нижче наведено короткий огляд порівняльних характеристик синдрому Дауна у людей, та схожих симптомів у собак.

Синдром Дауна у людей	Схожі симптоми у собак
Нижче середнього зросту; Широка плоска потилиця; Маленькі вуха, короткі кінцівки.	Повільний ріст: менші за однопометників, короткі кінцівки, щеняча статура.
Проблеми зі слухом.	Проблеми зі слухом: повільна реакція на голосові команди або сигнали.
Пласке обличчя і перенісся, мигдалеподібний розріз очей.	Карликові та деформовані риси морди та голови.
Уповільнений розвиток пізнавальної діяльності	Когнітивні порушення, складнощі з вивченням нових команд.
Підвищений ризик деяких інших захворювань: вроджених пороків серця, шлунково-кишкових розладів, судом.	Вроджені вади серця: слабкість, задишка; Шлунково-кишкові розлади: блювання, діарея, втрата маси тіла; Судоми.

Клінічна діагностика

Оскільки собаки не можуть мати синдрому Дауна, діагностика зосереджена на виявленні вроджених вад і хромосомних аномалій, які можуть викликати схожі симптоми. Ці дослідження зазвичай включають:

• Фізичний огляд: Ретельний медичний огляд ветеринаром для оцінки росту, розвитку та будь-яких фізичних відхилень.
• Загальний аналіз крові (CBC): щоб перевірити наявність будь-яких аномалій у клітинах крові, які можуть вказувати на проблеми зі здоров’ям.
• Рентген: для виявлення будь-яких аномалій скелета або вроджених вад серця.
• УЗД: для огляду внутрішніх органів і виявлення структурних аномалій.
• Ехокардіограма: спеціалізоване ультразвукове дослідження для виявлення вроджених вад серця.
• Оцінка поведінки: для визначення когнітивних затримок або затримок розвитку.
• Неврологічні тести: для оцінки функції нервової системи собаки та виявлення неврологічних відхилень.
• Каріотипування: аналіз хромосом собаки для виявлення будь-яких хромосомних аномалій. Для цього беруть зразок крові та досліджують хромосоми під мікроскопом.
• Спеціальні генетичні тести: тести ДНК, спрямовані на відомі генетичні маркери, пов’язані з певними вродженими захворюваннями або хромосомними аномаліями.

Лікування

Терапія залежить від основного захворювання. Опції можуть включати:

• Ліки: гормональні або харчові добавки.
• Хірургічне втручання може знадобитися для виправлення певних вроджених вад, таких як вади серця або ортопедичні проблеми.

За належного лікування та належної підтримки більшість собак продовжує жити щасливим і повноцінним життям.

Догляд за собакою з особливими потребами

На жаль, не існує методів лікування генетичних відхилень у собак. Незважаючи на це, власник все ще може забезпечити нормальне життя для свого пухнастого друга. 

• Якщо ваша собака має генетичне захворювання, необхідно регулярно відвідувати ветеринара. Це дає лікарю змогу переконатися, що призначене лікування діє належним чином і також допомагає виявити будь-які вторинні захворювання або ускладнення на ранній стадії.
• Давайте собаці всі рекомендовані ліки в правильній дозі та в правильний час;
• Проводьте вправи для покращення рухливості та підтримки нормальної ваги;
• Корм багатий білком, допоможе собаці зміцнити та відновити втрачені м’язи;
• Безпечне середовище: собаки з генетичними розладами часто мають проблеми із зором і слухом, окрім розумової затримки. Визначте безпечну зону для пересування собаки на подвір’ї. В будинку використовуйте подушки, захист гострих кутів меблів, щоб підтримувати тварин, які страждають від слабкості або судом.

Пам’ятайте, жоден із цих заходів не замінює звернення за порадою до ветеринара, оскільки собаці можуть знадобитися ліки чи інші втручання.

Підсумок

Собаки не можуть мати синдрому Дауна через відмінності в їх генетичному профілі порівняно з людьми. Однак у собак можуть розвинутися інші вроджені захворювання, які викликають подібні симптоми – затримку росту, когнітивного розвитку, проблеми із зором і слухом, а також аномалії будови черепа і морди. На щастя, ці стани надзвичайно рідкісні. 

Якщо ваша собака має особливі потреби, це нормально! Тож прийміть особливість вашої собаки та подбайте про неї, щоб вона почувалася якнайкраще. За належного догляду та любові собаки з генетичними відхиленнями можуть жити щасливо та комфортно.