Чому моя собака кашляє? Причини та лікування

Незважаючи на дискомфорт, кашель виконує важливу функцію — очищає дихальні шляхи від слизу, бактерій та інших подразників. Не всі види кашлю несуть однакову загрозу. Гострий кашель із виділенням слизу, як правило, не потребує лікування, окрім усунення основної причини. Проте ви також повинні бути впевнені, що не пропускаєте вторинних симптомів, які можуть бути пов’язані з більш складним основним захворюванням.

Кашель у собак: що слід знати власникам

Кашель – це рефлекс, який спонукає до сильного видиху повітря з легенів, щоб очистити дихальні шляхи. Собачий кашель є однією з найпоширеніших скарг, які ветеринари чують щодня. Ваша собака кашляє, тому що відбулося подразнення рецепторів дихальної системи. Дихальна система ссавців включає носові пазухи, глотку, гортань та бронхи в легенях. Якщо в цих областях з’являється подразник, собака буде кашляти або чхати, намагаючись впоратися з проблемою.

Здебільшого, собаки кашляють, щоб позбутися мікробів, пилу та інших частинок, які вони вдихають з оточуючого середовища. Собаки які їдять занадто швидко, також можуть вдихнути частинку корму чи декілька крапель води в дихальні шляхи, але їхній організм влаштований таким чином, щоб автоматично очищати дихальну систему і продовжувати нормальну діяльність.

Однак існує ряд інших, більш серйозних причин кашлю, які потребують ветеринарної допомоги.

Поширені причини кашлю у собак

Інфекційний трахеобронхіт (вольєрний кашель)

Вольєрний (розплідниковий) кашель викликається різноманітними бактеріями та вірусами і є поширеною інфекцією верхніх дихальних шляхів у собак. Хоча цей стан дуже заразний, зазвичай він не становить небезпеки і тварина одужує протягом двох-трьох тижнів. Протягом цього часу ви повинні тримати її подалі від інших собак, щоб зменшити ймовірність поширення інфекції. Типова ознака – глибокий гучний кашель з раптовими нападами. До інших симптомів належать відсутність апетиту, чхання, помірна гарячка, млявість та виділення з носа.

Існує багато штамів вольєрного кашлю. Це означає, що собаки можуть підхопити інфекцію кілька разів протягом життя, і вони не матимуть імунітету від нового штаму, навіть якщо раніше перехворіли на цю хворобу.

Алергія

Алергія є надзвичайно поширеною причиною кашлю у собак. Коли імунна система собаки реагує на подразники або алергени, такі як пилок, пил або дим, це може призвести до кашлю. Поговоріть зі своїм ветеринаром про тестування на алергію та способи зменшення впливу алергенів.

Колапс трахеї

Це досить поширений стан, коли кільця хряща, які утворюють трахею, починають руйнуватися, ускладнюючи проходження повітря з носа та ротової порожнини в легені. Очевидним симптомом є гучний сухий кашель під час збудження. Ці напади кашлю часто викликані хвилюванням, тривогою, фізичними вправами та спекотною погодою, і зазвичай кашель швидко припиняється, коли собака заспокоїться. Характерний маркер, це гучний сухий кашель, схожий на гусяче ґелґотання, за яким власники часто й упізнають цей стан. Єдиної причини колапсу трахеї немає, але роль відіграють вроджена слабкість хрящів трахеї та фактори середовища. Собаки дрібних порід, такі як йоркширські тер’єри, шпіци, мальтезе, пуделі та чихуахуа, найбільш схильні до захворювання. Окремим важливим чинником є зайва вага: за сучасними даними, надлишкова маса тіла пов’язана з тяжчим перебігом, тому контроль ваги стає частиною лікування.

Важлива й обнадійлива деталь: у переважної більшості собак з колапсом трахеї стан вдається контролювати без операції. За сучасними даними, поєднання зниження ваги, зміни умов утримання та медикаментів дає покращення приблизно у 86% випадків.

Сторонні предмети в дихальних шляхах

Якщо собака проковтнула сторонній предмет, наприклад кістку або невелику іграшку, він може застрягти в її горлі та спричинити кашель і задуху. Якщо ви підозрюєте, що ваша собака кашляє через те, що щось застрягло в її горлі, вам слід негайно зателефонувати до найближчого ветеринара швидкої допомоги.

Хвороби серцево-судинної системи

Проблеми з серцем, такі як хвороба мітрального клапана або дилатаційна кардіоміопатія, також можуть бути причиною кашлю. Хвороба мітрального клапана уражає переважно дрібні породи в літньому віці й відповідає за більшість серцевих хвороб собак, тоді як дилатаційна кардіоміопатія притаманна великим породам. Уражене серце збільшується й тисне на дихальні шляхи, а застій крові призводить до накопичення рідини в легенях, тобто до застійної серцевої недостатності. У таких випадках кашель тихий і постійний, характерно посилюється вночі або коли собака лежить на боці. Це важлива відмінність від інших причин, про яку йдеться в статті про серцеву недостатність у собак.

Пухлини

Пухлини у легенях, гортані чи дихальних шляхах також можуть спричиняти тривалий кашель у собак. Новоутворення можуть розвиватися спонтанно та бути доброякісними чи злоякісними. До інших симптомів належать втрата ваги, млявість, запаморочення, відсутність апетиту, утруднене дихання, хрипи, блювання та випадіння шерсті.

Захворювання легень

Якщо кашель вашої собаки звучить як мокрий, це може бути ознакою пневмонії. Пневмонія у собак може бути спричинена потраплянням бактерій, грибків чи інших подразників у легені.

Іншою причиною кашлю у собак може бути легенева гіпертензія. Це стан який призводить до підвищення кров’яного тиску в легеневих артеріях, через це організму дуже важко отримати достатню кількість кисню. Окрім кашлю, собаки з цим захворюванням також можуть непритомніти та мати задишку.

Паразити

Коли деякі личинки паразитів (наприклад аскариди або анкілостоми) мігрують у легені, вони можуть викликати у собаки кашель.

Як відрізнити серцевий кашель від дихального

Власнику важко самому визначити причину кашлю, але кілька ознак допомагають запідозрити її природу ще до візиту. Серцевий кашель і кашель через хворобу дихальних шляхів відрізняються за характером і обставинами. Це орієнтир, а не діагноз — остаточну причину встановлює ветеринар.

Серцевий кашель	Дихальний кашель
Тихий, вологий, «булькаючий»	Гучний, сухий, різкий або «гавкаючий»
Посилюється вночі та в положенні лежачи	Виникає при збудженні, натягу повідця, навантаженні
Супроводжується задишкою, втомлюваністю	Часто без задишки, собака бадьора між нападами
Частіше в дрібних порід літнього віку	Буває в будь-якому віці, залежно від причини
Частота дихання уві сні часто підвищена	Частота дихання уві сні зазвичай у нормі

Простий домашній орієнтир, це підрахунок частоти дихання уві сні. Коли собака спокійно спить, порахуйте кількість вдихів за хвилину, де вдих і видих разом, це один рух. У здорової собаки зазвичай менш ніж 30 дихальних рухів за хвилину. Стійке перевищення цієї межі, це можлива ознака застою в легенях і привід звернутися до ветеринара, навіть якщо інших симптомів ще немає.

Які породи собак схильні до кашлю?

Деякі породи генетично схильні до колапсу трахеї, тому кашель найчастіше притаманний для брахіцефальних порід, або тих, хто має короткий ніс і морду. До таких порід відносяться:

• Мопси;
• Пекінес;
• Французькі бульдоги;
• Американські бульдоги;
• Японський хін;
• Йоркширський тер’єр;
• Чихуахуа;
• Бостон тер’єри;
• Боксери.

Вроджені причини кашлю у цих порід починають проявлятися коли собака ще досить молода, а в деяких випадках навіть у віці до трьох років. Вага також може відігравати певну роль – якщо собака має надлишкову вагу, у неї підвищується ймовірність розвитку колапсу трахеї та кашлю.

Коли необхідно звернутися до ветеринара

Як зазначено вище, кашель у собак може бути сигналом різних захворювань, від незначних до серйозних. Ось деякі супутні симптоми, при яких потрібно звернутися до ветеринара:

• Кашель, що не проходить або погіршується;
• Утруднене дихання;
• Відкашлювання з дихальних шляхів крові або кров’янистого мокротиння;
• Втрата апетиту;
• Млявість;
• Ціаноз ясен;
• Часте блювання;
• Діарея;
• Виділення слизу з очей чи носа (особливо зеленого або жовтого кольору);
• Різка зміна ваги.

Діагностика

Під час огляду ветеринар детально розпитає власника про обставини виникнення кашлю, умови утримання тварини, її вік, особливості раціону, місця вигулу та інші важливі аспекти, які можуть бути важливими.

Для з’ясування причини кашлю ветеринар повинен здійснити комплекс діагностичних заходів. Окрім клінічного огляду, можуть бути призначені апаратні та лабораторні дослідження:

• Лабораторні аналізи (кров, сеча, кал) – для оцінки роботи внутрішніх органів, стан імунної системи;
• ПЛР-тест – для виявлення певного збудника інфекції;
• Бактеріологічне дослідження та цитологія – для виявлення бактеріальних патогенів для призначення найкращої антибактеріальної терапії;
• Рентгенографія – для візуалізації стану гортані, трахеї, бронхів, легень, грудної порожнини, серця;
• Комп’ютерна томографія (КТ) дає можливість точно встановити локалізацію та поширеність патологічного процесу;
• Ехокардіографія (УЗД серця) дозволяє в режимі реального часу оцінити роботу серця;
• Ендоскопія – неінвазивна процедура дослідження дихальний шляхів;
• Гістологічні дослідження – для визначення характеру пухлини за необхідності.

Лікування кашлю різного походження у собак

Лікування кашлю собаки в кінцевому рахунку залежить від основної проблеми, тому важливо поговорити з ветеринаром, щоб з’ясувати, який курс лікування є найкращим для вашого вихованця.

Алергія. Терапія кашлю, викликаного алергією, ґрунтується на усуненні контакту з алергеном і зниженні алергічної реакції організму. Ветеринар може призначити препарати, такі як бронходилататори для полегшення дихання, протизапальні засоби для зменшення набряку і подразнення, а також імуномодулятори для зміцнення імунної системи.

Колапс трахеї. Основою лікування є медикаменти: протикашльові препарати, протизапальні засоби, бронходилататори, а за потреби антибіотики, разом зі зниженням ваги та усуненням подразників. Більшості собак цього достатньо. Лише у тяжких випадках, які не піддаються медикаментозному лікуванню, розглядають хірургічне встановлення стента в трахею.

Серцеві захворювання. Кашель на тлі хвороби серця потребує лікування основного стану, а не самого кашлю. Базовим препаратом при серцевій недостатності в собак є пімобендан, який посилює скорочення серця й розвантажує його. Для виведення рідини з легень застосовують сечогінні засоби, а фізичні навантаження на виражених стадіях обмежують. Докладно про перебіг, стадії та лікування читайте в окремій статті про серцеву недостатність у собак.

Паразити. Лікування передбачає призначений ветеринарним лікарем курс дегельмінтизації. Регулярні профілактичні заходи значно знижують ризик зараження паразитами.

Онкологічні захворювання та пухлини. У разі діагностування онкології може знадобитись хірургічна операція для видалення пухлини. У разі неможливості її резекції або при поширенні онкологічного процесу на інші органи застосовуються хіміотерапевтичні або променеві методи лікування.

Практичні рекомендації для полегшення кашлю у собак в домашніх умовах

• Завжди дотримуйтесь призначеного курсу лікування, зокрема антибіотиків, навіть якщо симптоми зникли раніше;
• Використовуйте зволожувач повітря для зменшення подразнення дихальних шляхів, особливо у разі сухого кашлю;
• Обмежте фізичну активність собаки, щоб уникнути перевтоми та додаткового навантаження на організм;
• Забезпечте збалансований раціон харчування для підтримання імунної системи та загального здоров’я тварини;
• Використовуйте шлею замість нашийника, оскільки натяг повідця при нашийнику може створювати надмірний тиск на горло, що негативно впливає на хребці та м’язи шиї;
• Контролюйте вагу собаки: зниження зайвої ваги сприяє покращенню роботи дихальної та серцево-судинної систем;
• Своєчасно оновлюйте вакцинацію, щоб забезпечити захист від інфекційних захворювань.  
• Регулярно проводьте профілактичну обробку проти паразитів, щоб мінімізувати ризик їх появи;
• Не ігноруйте планові ветеринарні огляди для раннього виявлення можливих проблем зі здоров’ям.

Профілактика завжди краще, ніж лікування

Кашель – це лише симптом, а не захворювання. І хоча цей рефлекс у собак є досить поширеним явищем, іноді може свідчити про серйозні та потенційно небезпечні для життя стани. Домашні улюбленці будь-якого віку чи породи можуть бути під загрозою.

Потрібно піклуватися про чотирилапих членів сім’ї і робити це зовсім не складно. Дотримання правил гігієни та контролю за інфекціями (уникнення контакту з собаками, які мають ознаки захворювання) може знизити ризик зараження інфекційними хворобами. Проте, якщо з’являються симптоми, такі як млявість, утруднене дихання, втрата апетиту або інші серйозні ознаки, негайно зверніться до ветеринарного лікаря. Регулярно спостерігайте за станом свого улюбленця, дотримуйтесь рекомендованої дієти, і тоді собака зможе провести довге, здорове і щасливе життя.

Часті запитання