Ітраконазол (Інтрамікон®) протигрибковий засіб для котів

Загальна інформація

  • Активна речовина: Ітраконазол
  • Торгова назва: Ітраконазол, Ітразол, Інтрамік, Інтрамікон
  • Тип препарату: Протигрибковий засіб
  • Застосування: Лікування мікозів та дерматофітозів
  • Вид тварин: Коти
  • Умови продажу: Без рецепту
  • Форма випуску: Таблетки, пероральний розчик
Ітраконазол протигрибковий засіб для котів

Що таке Ітраконазол?

Ітраконазол — це протигрибковий препарат, який використовується для лікування різноманітних грибкових інфекцій у котів. Ітраконазол порушує клітинні мембрани грибка, в результаті чого клітини грибка гинуть. Це усуває грибкову інфекцію, дозволяючи тварині одужати.

Може пройти декілька тижнів, перш ніж ви помітите повний ефект від лікування, але поступові поліпшення зазвичай помітні через кілька днів. 

Для чого застосовується ітраконазол у котів?

Ветеринар може призначити Ітраконазол для лікування внутрішніх і зовнішніх грибкових інфекцій у ветеринарних пацієнтів. До них відносяться:

  • дерматофітоз (грибкова шкірна інфекція, також відома як «стригучий лишай»),
  • аспергільоз (грибкова інфекція, яка може вражати носові ходи),
  • кандидоз (грибкова інфекція, іноді виявляється у вухах і на шкірі),
  • бластомікоз, криптококоз (системні грибкові інфекційні захворювання).

Ітраконазол іноді використовується для запальних захворювань шкіри, таких як атопічний дерматит, якщо вважається, що грибок або дріжджі сприяють цьому стану.

Оскільки стригучий лишай може нагадувати багато інших шкірних захворювань, які не спричинені Microsporum canis, дуже важливо завжди мати діагноз на основі тестування ветеринара перед початком лікування ітраконазолом.

Як працює Ітраконазол

Ітраконазол діє як протигрибковий препарат, перешкоджаючи виробленню грибами ферменту, необхідного для виробництва клітинної мембрани. Це пригнічує метаболізм і ріст певних видів грибка.

Ітраконазол має активність проти кількох типів паразитичних грибів, включаючи Microsporum canis, які є основними збудниками стригучого лишаю у котів. Інші гриби, проти яких він ефективний, включають Candida spp, Aspergillus spp, Cryptococcus spp, Histoplasma spp та Blastomyces spp.

Для лікування стригучого лишаю прийом препарату слід продовжувати до повного одужання (як правило, підтвердженого негативним посівом на грибок).

Спосіб застосування та дози

Ітраконазол застосовують перорально у формі таблеток – 100 мг або рідкого розчину – 10 мг/мл.

Загальна рекомендована доза складає 5 мг ітраконазолу (еквівалентно 0,5 мл рідкого розчину) на 1 кг маси тіла тварини один раз на день. Таблетки рекомендується приймати разом з їжею з високим вмістом жиру. Розчин слід вводити безпосередньо в ротову порожнину за допомогою дозувального шприца.

Рекомендована добова доза ітраконазолу для котів становить 5 мг/кг (0,5 мл/кг) один раз на день протягом 3 циклів лікування. Котів лікують протягом 1-го, 3-го і 5-го тижнів і не лікують протягом 2-го і 4-го тижнів.

Тиждень 1Тиждень 2Тиждень 3Тиждень 4Тиждень 5
7 днів7 днів7 днів7 днів7 днів
Щоденний прийомНемає лікуванняЩоденний прийомНемає лікуванняЩоденний прийом

Як довго триває лікування Ітраконазолом?

Ваш ветеринар призначить схему лікування, яка може відрізнятися між пацієнтами.

Лікування грибкових інфекцій у котів може тривати довго, часто вимагаючи кількох тижнів прийому ліків. Іноді курс терапії може тривати 5-6 місяців. Дуже важливо продовжувати лікування згідно з інструкціями. Ця порада залишається актуальною, навіть якщо видиме випадання шерсті чи інші пошкодження шкіри зникли.

Загальним стандартом є продовження лікування щонайменше місяць після негативного посіву на стригучий лишай.

Особливості застосування і фактори ризику

Ітраконазол не слід застосовувати тваринам, у яких раніше була алергічна реакція на активну речовину препарату.

Цей препарат слід застосовувати з обережністю у тварин із захворюваннями печінки або серця, оскільки він може спричинити аритмію (нерегулярне серцебиття). У разі розвитку клінічних ознак, що вказують на порушення функції печінки (блювоту, втрату інтересу до їжі, пожовтіння шкіри або очей), лікування слід припинити.

Вагітним та годуючим кішкам препарат призначають лише у випадках, коли очікувана користь значно переважає потенційний ризик.

Якщо в сім’ї з кількома котами дерматофітоз діагностують у однієї тварини, то лікування повинні пройти всі коти одночасно. Під час терапевтичного курсу слід ретельно прибирати та дезінфікувати місця перебування вихованців.

Можливі побічні ефекти

Ітраконазол є популярним протигрибковим засобом для котів, оскільки він має меншу частоту побічних ефектів порівняно з іншими препаратами тієї ж класифікації. Найбільш поширеними побічними ефектами є проблеми з шлунково-кишковим трактом: зниження апетиту, нудота, блювота та діарея.

Інші побічні ефекти включають гіперсалівацію (за умови використання перорального розчину), незначне підвищення печінкових ферментів аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ), сонливість і депресію.

Ітраконазол інколи може викликати алергічні шкірні реакції у котів. Негайно зверніться до свого ветеринара, якщо під час прийому ітраконазолу у вашого кота з’явилися незвичні висипання або свербіж.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Інші лікарські взаємодії також можуть виникати з ітраконазолом. Поговоріть зі своїм ветеринаром перед поєднанням ітраконазолу з будь-яким із наступних препаратів:

  • Амфотерицин В: клінічні дослідження показали, що застосування ітраконазолу одночасно з амфотерицином В може бути антагоністичним проти грибів Aspergillus або Candida.
  • Антациди: можуть зменшити пероральне всмоктування ітраконазолу. Прийом ітраконазолу потрібно проводити принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидів.
  • Бензодіазепіни (алпразолам, діазепам, мідазолам, триазолам): прийом одночасно з ітраконазолом може призвести до підвищення концентрації активної речовини в плазмі крові.
  • Кортикостероїди: ітраконазол може пригнічувати метаболізм кортикостероїдів, потенційно посилюючи побічні ефекти.
  • Циклофосфамід: ітраконазол може інгібувати метаболізм циклофосфаміду та його метаболітів.
  • H2-блокатори (ранітидин, фамотидин та ін.): підвищений рН шлунка може знизити всмоктування ітраконазолу.
  • Макролідні антибіотики (еритроміцин, кларитроміцин): можуть збільшити концентрацію ітраконазолу в плазмі.
  • Фенобарбітал/фенітоїн: можуть зменшити рівні ітраконазолу в плазмі крові.
  • Антидіабетичні засоби на основі сульфонілсечовини (наприклад, гліпізид, глібурид): ітраконазол може підвищення рівня; можлива гіпоглікемія
  • Варфарин: ітраконазол може спричинити подовження (підвищення значень) протромбінового часу у пацієнтів, які отримують варфарин.

Умови зберігання

Всі форми лікарського засобу зберігають при температурі 5-25℃. Після відкриття флакону можна зберігати пероральний розчин не більше 35 днів.