Мелоксивет суспензія для собак

Стани що супроводжуються болем і запаленням, — одна з найчастіших причин, через які собака потребує знеболення. У таких випадках допомагає мелоксикам — нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ), який широко застосовується у ветеринарії. В Україні одна з найпоширеніших ветеринарних форм для перорального застосування — суспензія Мелоксивет. На відміну від котів, для яких пероральні форми використовують з обережністю, у собак мелоксикам у формі суспензії є зареєстрованим і добре вивченим засобом.

Для чого застосовується мелоксивет у собак?

Мелоксивет призначають собакам, щоб зняти біль і зменшити запалення при захворюваннях опорно-рухового апарату, що супроводжуються болем і запаленням:

• хронічні дегенеративні захворювання суглобів, артрит, остеоартрит, артропатії;
• біль в опорно-руховому апараті;
• тендиніт, тендовагініт, бурсит, синовіт;
• м’язовий і суглобовий ревматизм;
• вивихи, переломи, розтягнення зв’язок і сухожиль;
• запальні та травматичні ураження м’яких тканин.

Мелоксивет знімає неприємні симптоми і підвищує якість життя собаки: усуває біль і набряк, знижує жар, покращує рухливість суглобів. Його також часто призначають для контролю болю в післяопераційний період — наприклад, після ортопедичних операцій, стерилізації чи кастрації. Особливо корисний препарат при остеоартриті — поширеному стані літніх і великих собак.

Чи допомагає мелоксивет при зубному болю?

Так. Ветеринар може порекомендувати мелоксикам для полегшення болю, пов’язаного зі стоматологічними захворюваннями або після стоматологічних процедур.

Як працює мелоксивет

Діюча речовина мелоксикам пригнічує активність ферменту циклооксигенази (ЦОГ), який відповідає за утворення простагландинів — речовин, що викликають запалення, біль і підвищення температури. У результаті зменшується запалення, спадають набряки й слабшає біль.

Мелоксивет діє переважно на ЦОГ-2, яка активується під час запалення, і майже не впливає на ЦОГ-1, що відповідає за захисні функції організму (зокрема слизової шлунка та нирок). Завдяки цьому він викликає менше побічних реакцій порівняно зі старішими, неселективними НПЗЗ.

Як швидко починає діяти мелоксивет

Суспензія починає діяти приблизно через 1–2 години після прийому, а пікова концентрація в крові досягається через 2–3 години. Втім, помітне полегшення больових симптомів — особливо при хронічних станах — зазвичай настає за кілька днів регулярного застосування. Ефект однієї дози зберігається до 24 годин. (Для порівняння: ін’єкційна форма починає діяти швидше — приблизно через 30–60 хвилин.)

Спосіб застосування та дози

Мелоксивет випускають у різних формах: пероральна суспензія, таблетки, розчин для ін’єкцій. Суспензія зручна тим, що дозу можна точно підібрати за вагою. Її випускають у флаконах по 10 мл (зі шприцом-дозатором — для дрібних собак до 5 кг) і по 50 мл (зі шприцом-дозатором — для середніх і великих собак від 5 кг).

Дозування для собак (важлива відмінність від котів — собакам потрібна вища доза):

• у перший день лікування — 0,2 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла (це відповідає 0,2 мл, або 4 краплям, суспензії на 1 кг);
• у наступні дні — 0,1 мг на 1 кг (0,1 мл, або 2 краплі, на 1 кг) один раз на добу.

Тобто в першу добу дають удвічі більший об’єм, ніж надалі. Суспензію вводять перорально один раз на день — безпосередньо в ротову порожнину за допомогою дозатора або змішуючи з кормом. Давати препарат краще під час годування, щоб мінімізувати ризик подразнення шлунково-кишкового тракту. Перед застосуванням флакон струшують і за потреби підігрівають вміст до кімнатної температури.

Точну дозу та тривалість курсу визначає ветеринар. Важливо ніколи не давати собаці «людський» мелоксикам або дозу, розраховану для людини — це часта причина небезпечного передозування.

Окрім суспензії, мелоксикам випускають і у формі розчину для ін’єкцій (під тими самими брендами, зокрема Метакам). Ін’єкцію зазвичай вводить ветеринар у клініці — наприклад, як першу дозу перед операцією для знеболення, — а далі лікування продовжують пероральною суспензією вдома. Обидві форми містять ту саму діючу речовину, тому їх не застосовують одночасно, щоб не подвоїти дозу.

Як довго можна давати мелоксивет собаці

Тривалість курсу залежить від діагнозу та стану тварини. При гострих станах зазвичай достатньо короткого курсу (близько 3–5 днів). При хронічних захворюваннях (наприклад остеоартрит), мелоксикам можуть застосовувати тижнями або місяцями, але виключно під контролем ветеринара, з періодичним моніторингом і підбором мінімальної ефективної дози. Якщо покращення не настає, препарат відміняють і переглядають схему лікування.

Особливості застосування і фактори ризику

Перед призначенням мелоксикаму (особливо перед тривалим курсом) ветеринар може призначити аналізи крові та сечі, щоб оцінити роботу нирок і печінки. Мелоксикам виводиться через печінку й може давати навантаження на нирки, тому скринінг важливий для безпеки. Літнім собакам бажано зробити аналіз крові навіть перед коротким курсом.

Протипоказання до застосування мелоксикаму у собак:

• підвищена чутливість до мелоксикаму або інших НПЗЗ;
• геморагічний синдром (порушення згортання крові);
• шлунково-кишкові виразки або кровотечі;
• виражена ниркова або печінкова недостатність;
• гіпотензія (низький артеріальний тиск), гіповолемія (зниження об’єму циркулюючої крові), дегідратація (зневоднення) — через ризик токсичного впливу на нирки;
• вагітність і період годування;
• вік до 6 тижнів;
• одночасний прийом інших НПЗЗ або глюкокортикостероїдів.

З обережністю препарат призначають тваринам із порушенням функції нирок, печінки або серцевою недостатністю. Собакам, які приймають Мелоксивет тривало, варто кожні 6–12 місяців робити аналіз крові для контролю функції нирок і печінки.

Застереження

Оскільки ризик побічних ефектів зростає зі збільшенням дози й тривалості застосування, ветеринар має призначати мінімальну ефективну дозу на якомога коротший термін.

Категорично не можна застосовувати мелоксивет одночасно з іншими НПЗЗ або глюкокортикоїдами, а також протягом 24 годин до і після них — це різко підвищує ризик виразок і кровотеч у шлунково-кишковому тракті. При появі будь-яких побічних реакцій застосування препарату припиняють і звертаються до ветеринара.

Можливі побічні ефекти

Здорові собаки зазвичай добре переносять мелоксивет. Найпоширеніші побічні реакції:

• розлади шлунково-кишкового тракту: біль у животі, зниження або відсутність апетиту, блювота, діарея, поява крові в калі, утворення виразок;
• алергічні реакції: свербіж, висипання, набряки;
• млявість, сонливість.

Ці реакції здебільшого тимчасові й минають після припинення прийому. Щоб зменшити вплив на шлунково-кишковий тракт, препарат дають разом з їжею. В одиничних випадках — при тривалому застосуванні, передозуванні або в чутливих тварин — можливі серйозніші наслідки: гіпертензія, тахікардія, ураження нирок (з підвищенням рівня сечовини та креатиніну) або печінки (з підвищенням печінкових ферментів). При появі алергічних реакцій ветеринар підбере антигістамінні засоби.

Темний дьогтеподібний кал, повторна блювота (особливо з кров’ю), різка втрата апетиту чи жовтяничність — привід негайно припинити препарат і звернутися до ветеринара.

Передозування

При перевищенні дози можливі блювота, діарея, млявість, відмова від їжі, а також виразки і кровотечі у шлунково-кишковому тракті. У такому разі застосовують симптоматичне лікування під наглядом ветеринара.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Мелоксикам зв’язується з білками плазми крові й може конкурувати за це зв’язування з іншими препаратами, що поводяться так само, — це здатне посилити їхній ефект і токсичність. Тому перед початком лікування обов’язково повідомте ветеринара про всі ліки, добавки та вітаміни, які отримує ваша собака. Зокрема, варто враховувати:

• інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) — поєднувати заборонено;
• кортикостероїди (преднізолон, дексаметазон) — поєднувати заборонено;
• антикоагулянти (препарати, що розріджують кров) — застосовувати з обережністю;
• гіпотензивні препарати, зокрема інгібітори АПФ — з обережністю;
• діуретики (сечогінні) — мелоксикам може знижувати їхню ефективність;
• метотрексат і деякі антибіотики (зокрема аміноглікозиди) — мелоксикам може посилювати їхню токсичність.

Умови зберігання

Пероральну суспензію зберігають у сухому темному місці за температури від 0 до 25 °C, захищаючи від прямих сонячних променів. Після першого відкриття флакона препарат використовують протягом не більше 3 місяців. (Відкритий ін’єкційний розчин зберігає свої властивості близько 28 днів.)